Пранаяма: користь дихальних технік

Один з ефективних способів привести в порядок наш психологічний і фізичний стан – це наше дихання.

Йоги Індії надавали диханню великого значення. Слово “прана” в перекладі з санскриту означає “життя”, “дихання”. Це – першоджерело будь-якої активності. Це енергія, яка творить, захищає і руйнує. Прана – це дихання життя всіх живих істот у Всесвіті. Якщо зупиняється дихання, зупиняється і життя.

“Пранаяма – слово, яке дослівно перекладається з санскриту як “управління диханням”. Так само воно означає – розширювати і долати природні обмеження. Йоги вважають, що управління диханням веде до управління розумом.

“Розум – господар почуттів, а дихання – господар розуму” – індійське прислів’я

“Регулюючи дихання, можна заспокоїти розум, звільнитися, принаймні на якийсь час, від внутрішніх конфліктів і тривожних, неспокійних думок. Пранаяма – це не просто звичне мимовільне дихання. Можна сказати, що пранаяма складається з різних дихальних вправ різного ступеня складності. Завдяки цим вправам організм збагачується киснем за рахунок глибокого вдиху, що в свою чергу веде до тонких хімічних змін у тілі”, – розповідає психолог і психотерапевт в методі позитивна і транскультуральна психотерапія Тетяна Печалова.

“Контроль дихання дозволяє контролювати думки (хай на якусь мить), бажання і дії, приносить спокій і дає силу волі, необхідну для того, щоб стати господарем самому собі”, – пояснює Тетяна Печалова.

“Люди, які практикують йогу звертають увагу на те, що займатися пранаямою, робити дихальні вправи, можна строго під керівництвом досвідченого вчителя. В цьому є здорове зерно – якщо енергія життя, а подих і є саме життя, найсильніша енергія у Всесвіті, то при неправильному підході, можна нашкодити собі”, – продовжує фахівець.

Психологія і психотерапія також використовують роботу з диханням у своїй практиці. 

Дихання – це рефлекторна функція організму. Як правило, ми не помічаємо його в повсякденному житті, нам не потрібно замислюватися над вдихом і видихом, докладати для них усвідомлені зусилля, воно просто є, і це даність.

Однак, крім того, що дихання виконує ряд життєво необхідних функцій в організмі, воно також є регулятором багатьох життєвих процесів.

Сам по собі подих, його усвідомлення, може стати ключем до розуміння свого психоемоційного стану.

“Різні напрямки тілесно – орієнтованої психотерапії приділяють велику увагу роботі з диханням. Дихання служить одночасно і діагностичним інструментом (по тому, як людина дихає можна визначити, в якій сфері локалізується її внутрішній конфлікт) і практичним інструментом. Так, за допомогою дихальних вправ можна знизити рівень стресу і тривоги, розслабитися фізично і ментально, послабити безсоння, поліпшити увагу”, – пояснює фахівець.

У чому користь роботи з диханням?

• Профілактика хвороб дихальних шляхів
• Концентрація уваги
• Підвищення інтелектуальної діяльності
• Зниження рівня стресу і тривоги
• Боротьба з безсонням
• Боротьба з панікою
• Фізичне і ментальне розслаблення

Поради для самостійної практики:

1. Починайте з найпростішого. Не варто самостійно починати практикувати вправи з тривалими затримками на вдиху і видиху та вправи, у яких дихання форсовано.
2. Головне не тривалість, а якість. Глибоко усвідомлено подихати протягом 3-5 хвилин, ефективніше, ніж робити тривалі складні вправи, які приносять дискомфорт, а не розслаблення.
3. Виконуйте вправи на свіжому повітрі або в провітрюваному приміщенні.

Протипоказання:

• Гіпертонія
• Короткозорість
• Інфаркт
• ГРВІ
• Серцево-судинні захворювання

Практика

Дихальні вправи сприяють поліпшенню загального стану організму і здоров’я, але необхідно враховувати свої індивідуальні особливості.

Немає вправ, які були б однаково корисні для всіх. Тому перед практикою, краще проконсультуватися з фахівцем: психотерапевтом, які працюють з технікою дихання, фахівцем, що працює в тілесно-орієнтованому підході.

“Самостійно, для поліпшення загального самопочуття ми можемо практикувати, так зване “повне дихання”. Як правило, в своєму повсякденному житті ми дихаємо лише “на половину”: легкий поверхневий вдих і майже непомітний видих.

Чим частіше ми вдихаємо повітря, тим менше кисню засвоюється організмом. Іншими словами, коли ми часто дихаємо, вуглекислий газ не може накопичуватися у крові і клітинах тканин. Цей важливий елемент підтримує обмінні процеси, бере участь в синтезі амінокислот, заспокоює нервову систему, розширює судини, збуджує дихальний центр і змушує його працювати в оптимальному режимі.

Таким чином, при “повному диханні” ми намагаємося усвідомлено розтягнути вдих і видих. Можна уявити себе посудиною, яка на вдиху поступово наповнюється повітрям, від живота до самої верхівки, і з видихом поступово спустошується, від маківки до живота. Дихайте в своєму ритмі, як виходить, але не форсовано – ви керуєте своїм диханням, але не через зусилля”, – радить Тетяна Печалова.

Більше цікавого читайте на наших сторінках Facebook & Instagram.