Як навчитися говорити “ні”: поради психолога

Мистецтво відмов – важливий соціальний навик, яким необхідно оволодіти. Це допомагає економно витрачати свою життєву енергію та правильно розставляти особисті пріоритети.

Невміння відмовляти часто призводить до негативних наслідків, тому важливо вміти говорити “ні” в максимально тактовної формі.

У кожного в житті іноді бувають ситуації, коли він говорить “так”, не дивлячись на те, що хотів би сказати “ні”. Чому так відбувається?

Психолог Наталія Вовк, директор “Центру Томалогії” – самопізнання і розвитку, спеціально для VITAGURU розповіла, як навчитися мистецтву відмови.

“Коли у людини стоїть питання про те, що їй потрібно почати говорити “ні”? Коли вона розуміє, що недоотримує розуміння від інших, коли вона бачить, що інші її використовують, користуються її добротою та безвідмовністю, як інші порушують її межі. Тобто, коли від інших віддачі менше, ніж нашого внеску в них”, – говорить психолог.

А чи так це насправді?

“Все бере свій початок у дитинстві. З дитинства дитину оточують люди: спочатку батьки, потім колектив в дитсадку, школі. І дитина починає орієнтуватися, що схвалення на свою адресу краще осуду. Не те, щоб вона це усвідомлювала, скоріше це проходить на рівні досвіду: будеш хорошим, поступливим, і за хорошу поведінку батьки принесуть тобі солодке або іграшку; будеш неслухняним, буде якесь обмеження, або покарання. Так починають закладатися основи конформізму або нонконформізму.

Конформною буде зазвичай поступлива дитина, орієнтована на авторитети, вона добре розуміє правила соціальної гри і зазвичай приймає їх. Вона намагається уникати конфліктних ситуацій і швидше їх виправити, якщо таке сталося, щоб якнайшвидше повернути собі схвалення інших.

Нонконформіст на все говорить “ні”, він не уникає конфліктів, він навіть може нариватися на них, йому нібито неважлива думка оточуючих про нього, він від них не залежить. Але і той, і інший варіант розвитку способу взаємодії з іншими людьми так чи інакше орієнтований на інших, а не на розуміння себе в тому, що відбувається”, – пояснює Наталія Вовк.

“Знаходячи вже себе в дорослому, усвідомленому віці, людина починає розуміти, що раніше, коли вона на все погоджувалася, їй було комфортно, а тепер така поведінка більше не приносить гарне внутрішнє самопочуття, а скоріше, навпаки, призводить до внутрішнього дискомфорту і навіть роздратування. І тут все буде залежати від того, до якого висновку вона прийде. Якщо людина буде впевнена, що це через інших, тоді може піти у відкрите або глухе протистояння їм. А ось якщо вона зрозуміє, що це її обмеження, яке було сформовано практично без її відома, тобто, це не був усвідомлений вибір, тоді вона почне розбиратися у собі, в тих постулатах або уявленнях, на яких це обмеження тримається, і може почати проявляти себе по-іншому”, – продовжує психолог.

Що ж є обмежуючим фактором, через який буває так важко сказати “ні”?

“Бажання бути хорошим, страх нарватися на неприємності, страх втратити посаду, стосунки, партнера. Десь всередині ми побоюємося за себе, нам здається, що просте “ні” може змінити існуючий стан речей, і ми втратимо те, що нам дороге, люди, яких ми приручили до того, що завжди говоримо “так”, навіть всупереч собі, тепер можуть відвернутися від нас. Це те, чим ми себе довгий час залякували, але не пов’язане з реальністю.

Ще один важливий момент. Якщо людина на все говорить тільки “так”, або тільки “ні”, говорить про “перекос”, коли у людей добре розвинена одна частина, і недорозвинена інша. Для повноцінного, збалансованого життя потрібні рівноцінні “так” і “ні”, без страху за себе, і без улета в висоти зарозумілості. А це можливо, коли людина вступає в життя відповідно до себе і своє розуміння. Для цього його потрібно мати”, – пояснює Наталія Вовк.

Як навчитися говорити своєчасне “ні” і своєчасне “так”?

1. Прийміть відповідальність за своє “так” і “ні” на себе. Інші люди ніколи не відповідають за те, як ми чинимо або що ми говоримо. Наші дії та  вчинки – наслідок наших уявлень, цінностей, мотивів. І якщо у нас щось не виходить, значить, ми чогось про себе ще не знаємо. І тепер у нас є прекрасна можливість це дізнатися та за потреби змінити.
2. Пам’ятати себе у момент, коли на щось погоджуєтеся або від чогось відмовляєтеся. Усвідомлюйте стримуючі фактори. Зміцнюйтеся в розумінні, що багато з ваших страхів не мають під собою реальних підстав, а є наслідком надуманих жахів.
3. Почніть усвідомлену роботу над своєю залежністю від думки оточують. Це важливий і необхідний крок, який “розслабить” багато вузлів ваших взаємин.
4. Ризикніть сказати “ні”, спираючись на розуміння себе та своїх потреб, а не залякуванням себе.
5. Не нагнітайте ситуацію, виходьте з надуманих жахів у своїй голові. Говорячи “ні”, ви висловлюєте своє розуміння ситуації, яке ви доносите до іншої людини. Ви так розумієте, і у вас є право обрати те, що потрібно вам, і ви можете про це прямо сказати. Це не призведе до того, що від вас відвернуться.

“Не потрібно намагатися в одним момент, однією дією або одним словом вирішити все своє життя, і уникнути всього назавжди. Вирішуйте життя від моменту до моменту, відкриваючи нові грані себе, своїх можливостей, своїх взаємин та інших людей. Життя – захоплююча пригода!” – радить психолог.

Читайте також: Як навчитися справлятися з тривожністю.

Більше цікавого читайте на наших сторінках Facebook & Instagram.