Благодійний біг. Віталій Хоменко за допомогою бігу зібрав 100 000 грн. на допомогу дітям

Віталій Хоменко, підприємець та учасник бігового ком’юніті adidas Runners Kyiv, за допомогою бігу зібрав 100 000 грн. для благодійного фонду “Таблеточки”. Для цього він пробіг 21 напівмарафон за 21 день.

Про те, як це йому вдалося, Віталій розповів у інтерв’ю VITAGURU.

Віталій, розкажи про себе, чим займаєшся?

Мені 27 років, я підприємець, член бігового клубу adidas Runners Kyiv.

Люблю яскраві враження, подорожі та іноді – кидати собі виклики.

Як ти почав бігати?

Активний спосіб життя я вів завжди, скільки себе пам’ятаю. У дитинстві любив грати у футбол, а фізкультура була одним з улюблених уроків  школі. Але біг як окремий процес відкрив для себе набагато пізніше, тільки класі в десятому (2008 рік). Спочатку це були звичайні короткі пробіжки по 10 – 20 хвилин, щоб “провітрити голову”.

Яку роль біг займає в твоєму житті зараз?

Зараз біг для мене – це можливість “розвантажитися” після робочого дня, а за допомогою регулярних тренувань – “прокачати” самодисципліну.

Плюс біг – це можливість познайомитися з класними людьми, яких в adidas Runners дійсно дуже багато.

Чому вирішив зайнятися благодійністю? Як з’явилася мета зібрати гроші за допомогою бігу?

О, про це я можу говорити дуже довго.

Насправді ж, просто хочу робити добро.

Я займався благодійністю і раніше, просто робив це не публічно, надихаючись прикладами таких людей, як Костянтин Голуб’ятников, чий фонд займається допомогою дитячим будинкам, Ольги Кудіненко, співзасновниці благодійного фонду “Таблеточки”, і багатьох інших.

Ідея збору грошей на доброчинність була для мене одночасно і пригодою, і можливістю зробити добру справу. А це як раз те, що я люблю. Були різні ідеї, але всі вони з різних причин відкладалися на невизначений термін, поки одного разу я не познайомився з Тетяною Гриньовою, яка за допомогою бігу зібрала вже не один мільйон для онкохворих дітей.

Зрештою, найкращий час, щоб почати – це зараз, а причини не робити що-небудь знайдуться завжди, так що рішення було прийнято досить швидко, в той же день.

Як з’явилася ідея пробігти 21 напівмарафон за 21 день?

Я дуже люблю біг, і серед моїх знайомих багато бігунів, яких можна було б залучити до акції. Перебравши декілька варіантів, я обрав саме 21 напівмарафон за 21 день, тому що це хоч і виглядало досить важко, але здавалося здійсненним. До того ж такий челендж міг би залучити потрібну увагу до кампанії зі збору коштів.

Чи виникали труднощі під час челенджу? Хотілося здатися?

Само собою, труднощі були, та інакше й бути не могло. Однак, все це зробило процес тільки ще цікавішим, мені є що згадати. Були різні думки, але з ними вдалося впоратися.

Що виявилося найскладнішим?

Пам’ятаю, в один із днів їхав разом з командою АR на забіг до Сум, і на під’їзді до міста поїзд зламався. Ми приїхали дуже пізно, всі були голодні. Окрім всього іншого, я був сонний, бо спав напередодні години чотири, та й погода виявилася прохолоднішою, ніж очікував, а теплих речей було мало, тому що я сів на потяг відразу з літака, навіть не встиг додому заскочити. Мені потрібно було бігти 21 км, тому я прямо з вокзалу і побіг. Але на цьому все не закінчилося, вперше за довгий час мій трекер почав “тупити” і показувати дистанцію менше реально пройденої. Так в один момент зібралося все: голод, холод, накопичена втома, недосипання і необхідність бігти більше, тому що деякі кілометри просто не зарахувалися.

Зізнаюся, під час тієї пробіжки не раз відвідували думки, що зараз міг би сидіти разом з командою в теплі, відпочивати та їсти суші, а не це все.

Що тобі допомагало найбільше?

Дуже допомагала і завжди “заряджала” підтримка друзів і одноклубників.

Виявилося, що навколо набагато більше добрих і класних людей.

Як ти себе мотивував бігати кожен день таку велику дистанцію? Що надихало не зупинятися і все-таки продовжувати?

У мене була одна хитрість. Іноді, коли брали сумніви, чи все вийде, я казав собі:

“Головне – не здавайся зараз, сьогодні ти зможеш це зробити, а завтра вже буде новий день”.

Тобто, кожен день я не думав про те, що мені потрібно бігти 21 день поспіль по 21 кілометру. Я просто ставив перед собою завдання – пробігти цю дистанцію сьогодні.

Чи змінилося твоє ставлення до бігу після такого челенджу?

Так, оскільки з’явилися нові цілі, варіанти ще більш божевільних і важких викликів, а це вимагає більш серйозної підготовки. Тому зараз я присвячую бігу набагато більше часу, ніж, наприклад, рік тому.

Ти проїхав через всю Україну на велосипеді. Розкажи про цю подорож докладніше. Це теж була благодійна акція?

Про цю поїздку я ще довго не забуду, оскільки саме тоді й почалася моя благодійна кампанія зі збору коштів. До того ж, це виявилося досить цікавою пригодою. Сенс був у тому, щоб перевірити, чи зможе людина без підготовки, яка останній раз каталася на велосипеді ще в ранньому дитинстві, проїхати через всю Україну – від Харкова до Львова, а заодно і зібрати гроші на добрі справи. У мене вийшло.

Як це в цілому вплинуло на тебе, на твоє життя?

Зараз моє життя стало цікавішим, більш щасливим.

Які цілі ставиш перед собою у майбутньому?

Я точно буду проводити відкриті благодійні пробіжки для всіх бажаючих, коли закінчиться карантин. У минулому році ми організували чотири таких пробіги, а в цьому році карантин вніс корективи в усі плани.

Є ще декілька ідей з біговими челенджами, тому чекаю на відновлення бігового сезону. А поки тренуюся, щоб бути готовим до нових пригод.

Розмовляла – Катерина Тугушева

Більше цікавого читайте на наших сторінках Facebook & Instagram.